Борис клюев: жінкам зі мною завжди було добре

БОРИС КЛЮЄВ - ТОЙ САМИЙ Рошфор ІЗ «Трьох мушкетерів», знявшись у 150 ФІЛЬМИ, воістину народним ЛЮБОВ здобув ПІСЛЯ РОЛІ У ситкомі. АЛЕ, НА ВІДМІНУ ВІД ІНШИХ КОЛЕГ, ПО ЦЬОГО ПРИВОДУ не обурюється.

ВИРІС в комуналці

-До «Вороніним» я взагалі спочатку поставився як до легкої халтури, - зізнається Борис Володимирович. - Більш того: я ж дуже довго в Америці дивився оригінальну версію. І мені абсолютно не подобалося! А через кілька років раптом опинився в цій історії. Але наш серіал вийшов абсолютно іншим. А в підсумку за роботу в серіалі «Вороніни» Клюєв був номінований на Народну премію «ТЕЛЕзвезда-2012».

-Дивно було після всіх колишніх ролей побачити вас в образі Миколи Петровича Вороніна.
-Цей персонаж мені відразу нагадав моє дитинство: я виріс в московській комуналці, у двореу нас збиралися ось такі люди - в трико з відстовбурченими колінами, затятих майках ... Я ці штани і привніс в образ: з моєї аристократичною зовнішністю одягни іншу сорочку-буде інша людина. Згадав принцип Чапліна: низ на чотири розміри більше, а верх на чотири розміри менше.

-А вираження вашого персонажа - та ж «єгипетська сила»?
-Вони були в сценарії. Але ось від слова «хрень» зараз намагаємося відмовлятися: школярі стали цитувати.

-Дивитися ситкоми приємно, а ось зніматися в них ... Наприклад, Сергій Жигунов зізнався, що зйомки «Няні» були «галерами».
-У нас те ж саме. Найскладніше взимку: вранці їдеш на зйомки -ще темно, приїжджаєш-уже темно. Якби не перерви, то все це могло закінчитися божевільним будинком. Вотуже у «Галі» проблеми їдальнею починаються, та й мені за час зйомок дві операції зробили.

-Загалом, мистецтво вимагає жертв.
-Звичайно. Так, я можу багато собі дозволити: машину поміняти, купити нерухомість в Італії. Зате вдома мене практично немає ...

-Дружина не нарікає?
-Ні: розуміє, що я по-іншому не можу - без роботи буду погано себе почувати.

У МЕНЕ ЖАГА трояндам

-Але ви їй свою відсутність якось компенсуєте?
- А як? Ми 35 років разом, у неї все є. І отримає все, що захоче. Я зав-жди Дабел чоловіком щедрим, всім жінкам зі мною було дуже добре. Але дружина - людина скромна.
Зате ми недавно 12 днів провели в Італії - вона бігала по ділянці, такого галасу навела! Я бачу - їй це все подобається. І я радий.

-А ви на дачі що робите?
- Дуже люблю все, що пов`язано з квітами. Почалося це дуже давно на зйомках в Прибалтиці: я зайшов на ринок -і побачив троянди. Вирішив, що така ж краса повинна зростати у мене будинку- і тут же

купив кошик. Потім віз паростки з-за кордону, півдня у нас на Пташиному ринку провів - ходив, вибирав. Посадив -і раптом це все зійшло! Білі троянди мені доставили з України, в іншому місці у мене - бордові, коралові ... Потім у мене з`явилася пристрасть до маленьких троянд, потім до плетистими - альтанка і ганок повиті ними. Всього у мене більше 50 сортів.

-І в Італії їх розводите?
-Ні. Там дуже красиві квіти-величезний, як мальви, червоні, сині, жовті - прямо по забору у мене ростуть. І три пальми на ділянці. А зараз думаю - треба б і троянди засадити.

МОРЕ, ПАЛЬМИ, ЛЕПОТА

-Як зважилися на будиночок в Італії?
-Випадково. Сусідка якось розповіла: є дачне місце, дуже недорого. У мене було три дні - і я поїхав: чудове море, пальми, така красота! Іду і думаю: «А чому я не можу собі цього дозволити? Адже так і життя пройде. Да пошли все на фіг! ». Тут же документи і оформив. Там виявилося багато росіян і українців, вони мені допомогли все організувати. Єдине, італійці - тупі: газові балони привозять. А я вже магістральний газ провів. Залишилося ремонт зробити.

-На шопінг в Італії ходите?
-Ні - там складно підібрати свій розмір. Тому одяг і взуття купую в Америці. У мене там приятель живе, приїжджаю до нього на місяць - їздимо кудись на човні, ведемо здоровий спосіб життя ...

-А з мовами у вас як?
-Мого поганого розмовної англійської вистачає, щоб порозумітися де завгодно. Італійський доводиться вчити, але він легкий. Так я, працюючи в Китаї, навіть китайським опанував за три місяці! Спочатку записував якісь слова: «здрастуйте», «одяг», «майка». А потім ... Якось сиділи з друзями в кафе, і хтось за сусіднім столом став розмовляти. Я подумав: «Звідки тут росіяни?». Озирнувся - одні китайці. І тут до мене дійшло, що чую не російська мова: по-китайськи став розуміти! Довго їздив до Китаю, а потім зрозумів: все, не можу! Ця їх безцеремонність, постійне куріння, плювки - Безкультурна нація! А почалося з того, що винищили вчителів.

НАШЕ ЗАВДАННЯ - ПОПУЛЯРНОСТІ

-До слова про вчителів - своїх студентів від зіркової хвороби застерігаєте?
- Марно. Ось Христина Асмус - моя студентка. Її нещодавно обрали «найкрасивішою молодою зіркою». Я кажу: «Христина - і все! Забудь! Стався до цього дуже спокійно ». Слава Богу, до мене велика популярність прийшла в 40 років, після «ТАРС уповноважений заявити» - я ні зайти не міг нікуди, ні вийти.
Вважаю, популярність - наша професійна задача. Але до неї треба ставитися з гумором. Інакше станеш повним ідіотом. Багато моїх колег, знявшись у знаменитих режисерів в геніальних картинах, стали рабами цих ролей: нічого більше не зробили, не виросли. Зате з захватом говорять про те, що було 30-40 років тому.

-А увагу жінок, яке приходить до актора з популярністю, псує його як чоловіка?
-Навпаки, тільки прикрашає. Артист повинен подобатися жінкам. Після «ТАСС ...» були моменти, коли жінки до мене у вікна лізли ... Якось справлявся. Але деякі напідпитку баби так діставали, що доводилося відшивати їх в грубій формі.

ПОСТІЙНО ЕМ!

-Ви до сих пір капітан футбольної команди Малого театру?
-Уже років зо три практично не граю - немає часу. Нещодавно пару раз вийшов на поле - було вже важко: не можу бігати, набрав зайву вагу, задихаюся ...

-Але форму якось підтримуєте?
-Намагаюся. Роблю зарядку, іноді зловживаю гантелями, штангою, до турнічкі намагаюся підходити. В Італії ось багато ходив пішки. Ну, і в їжі себе обмежую. У «Вороніних» одна з головних проблем - те, що я постійно їм. У нас на кожну сцену по три дублі плюс генеральний. А якщо це торт? У нас все стали одужувати!

-Як дозвілля проводите?
-У мене в iPad - колосальна бібліотека. Але я дуже розбірливий: сучасну літературу не читаю. Зате несподівано заглибився в китайську філософію, ніж свого часу «вбив» китайців. Бувало, починав щось цитувати, вони перебивають: «А хто це?» - «Це такий-то ваш філософ такого-то століття». - «Цьто ви говорите!» ... Ну нічого не знають!

Рекомендуємо: