Павло шуваєв інтерв`ю: серіал слід я не дивлюся

Мужній і брутальний СЕРГІЙ МАЙСКИЙ ІЗ СЕРІАЛУ «СЛІД» ГОВОРИТЬ МАЛО І ПО СПРАВІ. ТАКИЙ ЖЕ І ВИКОНАВЕЦЬ РОЛІ травневих. І ХОЧА ПАВЛО ЗАПЕВНЯЄ, ЩО НА СВОГО ГЕРОЯ НЕ СХОЖИЙ, ВСЕ Ж У НИХ Є ЗАГАЛЬНА ЧОРТА. І від персонажа НА ЕКРАНІ, І ВІД АКТОРА В ЖИТТІ - ЖІНКИ ПРОСТО БЕЗ УМА. ДО РЕЧІ, СЕРЦЕ Шуваева ПОКИ ЩЕ СВОБОДНО ...

ЗАРАДИ РОЛІ поголила голову

-Павло Шуваєв, пам`ятаєте свій перший знімальний день?
-Звичайно. Так вийшло, що мій перший досвід в кіно почався з картини Андрія Кончаловського «Будинок дурнів».

-Як же вам вдалося, не будучи професійним актором, потрапити в картину метра ?!
-Ну як - пощастило, напевно. Я тоді працював в модельному бізнесі, і нас відібрали для зйомок фільму. Ми були всі такі красиві, сильні, волохаті і бородаті. (Посміхається.) І я виявився єдиним з моделей-чоловіків, що прийшли на кастинг, хто погодився поголитися налисо. За сюжетом фільму співробітник спецназу, якого мені треба було зіграти, не може бути волохатим. І мабуть, Андрій Сергійович Кончаловський оцінив мій вчинок.
А ще довірив мені самому озвучити мого персонажа. Я зіграв в епізоді з Женею Мироновим. Так і пішло-поїхало. Цей фільм, до речі, отримав спеціальний приз журі Венеціанського кінофестивалю.

-А яке акторові, який вперше побачив камеру, працювати з Мироновим? Хвилювалися?
-Ні, у мене міцна нервова система. Та й чого хвилюватися-то? Мені дали мій звичний бронежилет, автомат - я півжиття в такій амуніції пробігав. Нічого нового робити не довелося.

ПАВЛО Шува ІНТЕРВ`Ю: У МЕНЕ НЕМАЄ роздвоєння особистості

-Ви вже сім років знімаєтеся в серіалі «Слід», завдяки якому і стали відомі. Не набридло?
-Це ж краще, ніж копати траншеї або тягнути дроти або в офісі від зорі до зорі сидіти. (Посміхається.) І потім, я постійно шукаю нові грані в особистості мого героя. Ми разом з персонажем ростемо і розвиваємося.

-Як за цей час змінилися ви?
-Не дуже-то - за ці 7 років в моєму житті якихось серйозних змін не відбулося, була тільки робота. Ну, ще музична група, в якій я граю (Павло - гітарист і засновник групи «Оддісс»). А так - все зйомки та зйомки. Коли у тебе по 20-25 змін в місяць, ні на що інше вже часу практично не залишається. І до того ж я почав працювати в серіалі, будучи вже сформованою особистістю. 30 років - серйозний вік, погодьтеся.

-А ваш герой як розвивався? Які почуття переживаєте, коли дивитеся на себе в перших серіях «Сліду»?
- Так я взагалі не дивлюся серіал і тим більше не переглядаю. З 1200 серій я бачив максимум 15, і то, коли ми з групою приїжджали до вас з концертами. Канал «Україна» показує «Слід» рази 4-5 в день. Під пиво добре виглядає. (Посміхається.) Хоча, зізнаюся, це не моє кіно.
А що стосується мого персонажа, то розвиватися і рости по службових сходах йому нікуди. Він оперативник і військовий в запасі. Якщо інші герої серіалу - все-таки співробітники МВС і можуть підвищуватися в званні, то мій Травневий так і залишиться - військовим пенсіонером.

-Ваші колеги по серіалу зізнавалися, що ситуації, які вони програвали на екрані, потім повторювалися в житті. А з вами таке траплялося?
-Не дай Бог! Я зі своїм персонажем зовсім не зріднився. Мій Сергій Травневий - старший за мене на 4-5 років. Йому зараз за 40. Я взагалі намагаюся не впускати персонажа всередину себе: пішов зі знімального майданчика - і забув. У мене немає роздвоєння особистості, і я максимально дистанціюється від свого героя поза роботою.

-Хіба вам, як вашому герою, ніколи не доводилося хулігана затримувати?
-Робити мені більше нічого. (Сміється.) Так, кулаками по барам помахати - будь ласка. Але це бувало ще до «Сліду». А тепер - особа потрібно берегти. З моїми фізичними даними складно битися, щоб кого-то істотно не пошкодити.

ЛЮБЛЮ ВИПИТИ І поспати

- Ваша музична група «Оддісс» вже випустила один альбом. Другий на підході?
- В процесі. Вокал вже записаний, залишилася завершальна стадія. Думаю, до осені другий альбом буде готовий.

-А концерти даєте?
-Постійно. Правда, мало часу залишається на групу. Я відразу після зйомок в «Слід» вирушаю на репетиції, вони проходять два рази на тиждень - у понеділок і п`ятницю. А ще потрібно знаходити час на студію, контролювати всі процеси. Але в цілому у нас все добре.

-Як вільний час проводите?
-Уві сні. (Посміхається.) Я люблю випити і поспати.

-А з напоїв що віддаєте перевагу?
-Горілку.

-А кухню яку? Самі готуєте?
-Звичайно, я ж не одружений, тому все сам готую - на швидку руку. Якщо чекаю в гості друзів, то роблю щось особливе. Але обов`язково м`ясо. Причому толь-ко яловичину, свинину не їм. І не смажу - тушу. Виходить смачно.
А на майданчику харчуюся в їдальні. Супи дуже люблю - при моїй холостяцького життя сам собі рідке не готую, але ж хочеться. (Посміхається.)

-Ви довгий час працювали в модельному бізнесі - напевно, добре розбираєтеся в моді. Якому стилю віддаєте перевагу?
-Я прихильник стилю мілітарі, а влітку вибираю «гоп-стайл»: кеди, джинси, майки. Восени-взимку ношу косухи, чоботи, джинси всілякі. Модель - це ж вішалка. Що на неї надінуть - то і показує. Оскільки я завжди займався спортом, тіло у мене розвинене. Не всякий костюм з колекції мені доведеться впору -то рукава короткі, то в плечах тисне. Так що в основному я демонстрував нижню білизну.

-А зараз зважилися б пройтися в білизні по подіуму?
-Модельний бізнес у нас давно помер. В кінці 90-х - початку 2000-х ми отримували по 80-100 доларів за вихід. Потім з`явилася маса агентств-одноденок, набрали непрофесійних моделей і збили сцену до 30 доларів. Працювати моделлю стало фінансово невигідно.

-А ви надаєте значення брендам в одязі?
-Ні-і в житті, і на знімальному майданчику. Наприклад, я все сім років знімаюся в «Слід» у власному одязі. У чому прийшов на знімальний майданчик, в тому і пішов в кадр. Тільки на натурних зйомках надягаю куртку з написом «ФЕС» (Федеральна експертна служба - в серіалі «Слід» ця служба займається розслідуваннями злочинів. Її співробітником є герой Павла Шуваева - Сергій Травневий).

Відео: DVD 3 of 4: Loving the Silent Tears: The Musical

АКТОР Шува ПАВЛО ОСОБИСТА ЖИТТЯ: МІЙ жіночий ТИПАЖ - ДІВЧИНА-СТУДЕНТКА

-Актор Шуваев Павло, Вам 36 років, але ви неодружені. Якою має бути жінка, щоб вам сподобатися?
- Мовчазною.

-А зовнішність має значення?
-Ні. Але хотілося, щоб зростання у неї був не вище 173 см. Якщо дівчинка з таким ростом туфлі на 15-сантиметрових підборах надіне, відразу «вимахає» до 188 см. І як з такою каланчею ходити? (Сміється.)
Мені здається, дівчинка повинна носити кеди. Всі ці підбори не подобаються мені. І взагалі, мій жіночий типаж -девушка-студентка з довгими, густими волоссям.

-Зараз ви з ким ділите своє житло?
-З котом.

-Так любите тварин?
- Та й взагалі немає. Кот випадково з`явився. У мене в Підмосков`ї дача є, я якось поїхав туди ввечері -надо було вугілля привезти. Розвантажив я його в темряві й спати ліг. З ранку вийшов - колоти вугілля, - а один вуглинку давай від мене тікати. Я очам своїм не повірив! Зловив його - виявилося, це кошеня розміром менше долоні. Мабуть, я його разом з вугіллям привіз ...
Йому, звичайно, дісталося - і вугільного пилу надихався, і поранився в дорозі. Ми всією сім`єю його довго виходжували, годували з піпетки, і він пішов на поправку. Поки кіт жив на дачі, його доля мене не стосувалася.
А потім настала холодна зима, батько поїхав до Швейцарії, і кота не було кому годувати. Довелося забрати його до себе. Спочатку я з ним сильно воював, але переміг і перевиховав. Зараз він по старій пам`яті мені може пред`явити вимоги, але у мене є дієвий метод, щоб його швидко заспокоїти. (Сміється.)

-Ви в дитинстві, напевно, шибеником були?
-Я був диким. (Сміється.) До четвертого класу я жив з мамою і добре вчився, пай-хлопчик такий. А потім переїхав до батька і зі школи з літературним ухилом перейшов в звичайну, «робітничо-селянську». Відразу почалася деградація - в школу я практично не ходив. Не до навчання мені було.

-Але університет ви все-таки закінчили - економічний факультет ...
-Туди я зробив ради батьків. Спочатку навчався в МГУ на юридичному, потім кинув і пішов в інститут фізкультури. Коли тато дізнався, такий скандал влаштував! Стільки сил був витрачено, щоб я вступив до МГУ ... І щоб заспокоїти батьків, я пішов на економічний.

-А спортом продовжуєте займатися?
-Ну, я підтримую форму, хоча з таким напруженим графіком важко займатися регулярно. Але до літа серйозно візьмуся за себе.