Тетяна буланова особисте життя: я неправильна дружина

НЕЩОДАВНО ВІДОМА СПІВАЧКА ВИЙШЛА В СВІТ НЕ ЗІ СВОЇМ законного подружжя, СПОРТСМЕНОМ Владислава Радімова, А З ІНШИМ ЧОЛОВІКОМ. ЦЕ ВІДРАЗУ ВИКЛИКАЛО ХВИЛЮ РОЗМОВ, І ЖУРНАЛ Р І Ш И РОЗІБРАТИСЯ В СИТУАЦІЇ, прямо запитав Таню Буланову: ВСЕ-ТАКИ РОЗЛУЧЕННЯ - ЧИ НІ?

ТЕТЯНА БУЛАНОВА: МИ З ЧОЛОВІКОМ НЕСУМІСНІ

- Таня, зізнайтеся: ви з Владом впритул наблизилися до фатальної межі, за якою розлучення?
- Зовсім недавно ми з ним так сильно посварилися, словами не передати. Вони сварилися, сварилися, а потім він раптом обійняв мене і сказав, дивлячись прямо в очі: «Все одно ми ніколи не розлучимося, розумієш?». Хоча на розлучення в тій сварці і натяку не було.

-Але і назвати це ідилією теж складно.
-Я взагалі не вірю в безхмарну сімейне життя. Або люди вправно приховують свої проблеми, або легше до них відносяться. Як то кажуть, в кожній хатинці свої брязкальця. Наша з Владом головна «брязкальце» - емоції, які нас обох захльостують. Сварки трапляються дуже часто, причому скандалимо ми сверхбурно - з взаємними образами, з грюканням дверима, з відходами з дому.

-А в інших ваших сварки слово «розлучення» звучало?
-З самого початку. Ледве посварилися, тільки й чула: «Давай розлучатися!» - «Ну, давай», - відповідала. І на цьому все закінчувалося.
З Владом протягом дев`яти років нашого спільного життя ми «розлучаємося» постійно. Я розумію, що багато проблем виникає через мене. Але що я можу вдіяти? Так, є жінки, створені для шлюбу, а є такі, як я. І лише чоловік, який прийме мене з усіма моїми тарганами, може не мучитися зі мною, а бути щасливим.
По суті своїй я людина досить закритий, схильна глибоко йти в себе, замикатися. І можливо, ці емоційні сплески, які постійно відбувалися в нашій родині, для мене виявилися корисні. Так-так, я стала більш відкритою, позбулася багатьох страхів, комплексів.

-Як же у вас тоді відбувається примирення?
-Буквально на наступний ранок все само собою відновлюється. Я відразу ж забуваю все свої образи. Він, думаю, також. І починаємо з чистого аркуша: «Привіт, як справи?» - «Та нормально, а у тебе?» І ось у нас все добре. (Посміхається.) До наступного дня, коли все знову завирує за новою.

-Навіть вибачення не просіть один у одного?
-Ніколи - ні він, ні я. У Влада примирна манера, як в дитинстві, - зчепитися мізинцями. Іноді це теж мене бісить. Кажу: «Це ж дитячий сад!», Але все одно простягаю йому мізинець.
Насправді ми збігаємося тільки емоційно, а в усьому іншому абсолютно різні. Навіть по гороскопам у нас повна несумісність - як за китайським, так і за зодіакальним. Я - Риби, він - Стрілець, причому Змієносець - його ще називають 13-й знак, він дуже складний.
Влад обожнює спорт, який мені взагалі байдужий. Йому подобається читати Дар`ю Донцову, а мені - Сомерсета Моема. Його дратують радіостанції, які слухаю я, а мене - ті, що включає він. І з фільмами те ж саме. Хоча зараз потихеньку починаємо знаходити компромісні варіанти. Хто знає, може, змінюємося з роками?

-А через що конфліктуєте?
-Так через усе! Зазвичай сир-бор розгорається на порожньому місці, через дрібниці: не сподобався тон, погляд, жест, претензія якась виникла. І слово за слово - зачепилися мовами, і понеслося.
Розумію, що, на його думку, я неправильна дружина, не така, якою, напевно, в його уявленні повинна бути нормальна дружина - готує обіди, що стежить за порядком, за дітьми, що супроводжує чоловіка в поїздках, живе його життям. Але я не така. Я дружина не-нор-маль-ва.
Жінки, які жили з ним до мене, не працювали, вони могли в будь-який момент поїхати з ним куди завгодно і взагалі жити тільки його життям, повністю розчиняючись в ній. Але я з іншої історії.

Відео: Офіцерські Дружини / Officers # 39; Wives. Серіал. 3 Серія. StarMedia. Драма. 2015

ПІВРОКУ терпів його колишня

-Можна поцікавитися, як скоро після весілля ви з Владом почали сваритися?

-Якщо відверто, сварки у нас були з самого початку. У Влада тоді була дівчина. Дізнавшись про наш роман, вона привселюдно говорила про те, що я, лиходійка, розбила сім`ю і повела у неї чоловіка. Що було повною нісенітницею. Це у мене розбивалася сім`я, оскільки я була заміжня (перший чоловік Тетяни - музичний продюсер Микола Тагрін), а Влад якраз залишався неодруженим.
Ледве я зрозуміла, що у нас з Владом все серйозно, тут же сказала про це чоловікові. Жахливо переживала через те, що доставляють біль людині, з яким прожила 13 років. Але вийти з тієї ситуації інакше, ніж через біль, було неможливо. І я вважала, що краще обрубати відразу, ніж різати повільно і частинами.
Мені здавалося, що і Влад мав відразу розібратися зі своїми колишніми відносинами. Але він так і не наважився освідчитися з тією дівчиною - злякався, понадіявся, що все якось само собою розсмокчеться. Чого, ясна річ, бути не могло ... Через це і виникли перші наші сварки. Я намагалася зрозуміти Влада: так, йому шкода свою колишню пасію, але одночасно мені було прикро від того, що він залишав без уваги її нападки на мене.
Перед нашою весіллям вона стала загрожувати Владу, що приїде на церемонію і то з собою щось зробить, то чи з нами. В день весілля прислала Владу депешу з посланням типу «Будьте ви всі прокляті!». Нісенітниця, звичайно, але було неприємно. Особливо якщо врахувати, що в цей час вона жила в московській квартирі Влада, яку він оплачував. І гроші продовжував давати їй. Мені всі говорили: «Таня, чому ти дозволяєш таке?». Я відповідала: «А що я скажу? Мало які у нього зобов`язання. Так нехай їх навіть немає, але він сам прийняв таке рішення ». Я ніяк не уклинювалася в їхні стосунки. І десь через півроку у них все, слава Богу, закінчилося.

КВАРТИРНЕ ПИТАННЯ

-Пишуть, що ваші з Владом нинішні розбіжності викликала його нова квартира, на яку ви претендуєте.
-Це чергова дурість.
Влад побудував її - величезну, в новому будинку на Васильєвському острові - для нашої сім`ї. Там спочатку передбачені кімнати для кожного з нас: наша з Владом спальня, гардеробні, кімнати для дітей і моєї мами, з якою ми живемо разом.
Робилася квартира довго, років чотири. Скоро ми всі в неї переберемося, облаштувати там і почнемо жити. А поки у нас багато клопоту.
Перш за все треба зайнятися продажем моєї старої квартири, для чого її потрібно звільнити від речей. Але у Влада на цю метушню немає часу, і він хоче вирішення всіх організаційних питань перекласти на мене. Однак у мене теж немає часу. Намагаюся йому це пояснити, він злиться. І я злюся. Тут же починаю розмахувати руками, а його це виводить з рівноваги: «Що ти руками махаєш, нормально говорити не можеш ?!» - «Хочу і махаю, тебе не запитала ...» І знову розбіглися в різні боки. А на наступний день знову намагаємося один з одним зв`язатися, щоб вирішити питання з перевозом речей.
Напевно, з боку це виглядає дивно, але що поробиш - ми так живемо.

-До речі, ви укладали шлюбний контракт?
- Ні. Чесно кажучи, навіть не думали про це. Я противниця таких штук. Мені здається, у стосунках чоловіка і жінки потрібно розраховувати на адекватність і порядність кожного, а не на казенний документ. І якщо, не дай Бог, у нас з чоловіком дійсно щось всерйоз розладнається, я не сумніваюся, що всі проблеми, включаючи і житлову, ми вирішимо полюбовно.
А шлюбний контракт, по-моєму, має на увазі, що шлюб цей за розрахунком. Хоча, можливо, я не права.
Взагалі в питаннях фінансів ми з Владом ніколи один одного не контролювали. Наприклад, я до сих пір не знаю, яка у нього зарплата, і не хочу знати. Може, якраз це його дратує. Напевно, йому хочеться, щоб я запитала: «Скільки ти отримуєш?». Але я не питаю. До речі, і він про моїх заробітках нічого толком не знає. З матеріальної точки зору я абсолютно незалежна і самостійна. Думаю, це Влада навіть трошки пригнічує.

-Тобто у вас немає загального «сімейного казанка»?
-Щоб десь в тумбочці лежали загальні гроші? Ні.
Але, звичайно ж, Влад повноцінно фінансує більшість наших сімейних справ: всі потреби дитини оплачує, і двох нянь, і поїздки наші у відпустку. До речі, це завдяки Владу я дізналася, що таке відпочинок. Раніше тільки працювала.

ЗАЯ як лайка

-Якщо ви постійно сваритеся, то любов це?
- Я просто бачу, що вона є. Неможливо ж не відчувати, коли тебе люблять. Я відчуваю. Хоча б по тому, що ми з Владом весь час один до одного повертаємося. Ну не виходить у нас існувати порізно. А це, напевно, і є любов - коли хочеться проси-
паться разом саме з цією людиною, постійно відчувати його поруч, навіть якщо він десь далеко.

-Коли обговорювали можливість появи у вас спільну дитину, розбіжностей не виникало?
- Сумніви у мене були. Влад дуже цього хотів, але я йому чітко сказала, що навіть народивши, не зможу поміняти той спосіб життя, який у мене є. Він відповів: «Не хвилюйся, ми наймемо няню, якщо треба - двох, трьох, тільки, будь ласка, роди!». І я зважилася, хоча мені було вже 36.
На УЗД ми поїхали разом. Зазвичай в дорозі посварилися. Але коли вийшла з кабінету і повідомила, що вагітність підтвердилася, він сказав: «Я щасливий!». А я, хоч для порядку і буркнула у відповідь щось незрозуміле, теж відчула себе абсолютно щасливою.

-При пологах чоловік був присутній?
-Він переживав за стінкою. Але дитину лікарі йому відразу винесли. Влад потім розповідав: «Коли мені дали його в руки, така слабкість здолала, що мало не втратив свідомість. Акушерка каже: «Ти сядь, Віддихайся, Смотриків, зовсім білий став». І я сів. Але малюка з рук не випустив ». А потім Влад зайшов до мене в палату. І хоча у мене голова була немов у тумані, я назавжди запам`ятала, як ніжно він мене поцілував.

-А в буденному житті Влад буває ніжним?
-Проблема в тому, що я сама далеко не ніжна. Терпіти не можу, коли хтось воркує: лапочка моя, зайчик, сонечко ... Не вірю в щирість цих слів. Але швидше за все, тут я не права.
Ми з Владом НЕ сюсюкати. Більш того, коли сваримося, він мене підколює: «Зая» - і я тут же в піку йому: «Лапа, риба». І з нашими інтонаціями, з підтекстом ці ласкаві слова звучать як лайливі. (Сміється.) Якось я написала йому: «Владик ...». Він очманів: «Владик? А що сталося?!".

-Син від першого шлюбу сприймає Влада як батька?
-Швидше як друга. У них хороші відносини, хоча теж періодично лаються. А ось з рідним батьком у Саші контакт зовсім не виходить. Ми з Колею розлучилися, коли Сашкові було 13 років, і з того часу вони зустрічалися лише кілька разів. Причому щоразу Коля приходив на зустріч з дівчиною. А Сашкові хотілося поспілкуватися з батьком наодинці. Нарешті син сказав: «Мамо, більше не буду з татом зустрічатися».
Зараз Саша навчається в Санкт-Петербурзькому торгово-економічному університеті, на факультеті «Технологія харчування». Сам захотів в цю сферу, і я бачу, що йому подобається готувати.
А маленький у нас схиблений на футболі. Це, звичайно, татова ініціатива. Влад возить його на тренування три рази в тиждень. У будь-яку погоду готовий тренуватися! Влад спочатку говорив: «Тань, він валянок». А зараз вже почав хвалити: «Молодець, підтягнувся ...».

-Так значить, незважаючи на всі ці емоційні сутички, вам з Владом добре разом?
-Якось непомітно і швидко пролетів час: дев`ять років, як ми познайомилися, вісім - офіційно одружені, Микиті вже шість. Тобто термін щось немаленький. Так, ми з Владом живемо незвично, зі сварками, зі скандалами, але для нас це нормальний спосіб життя. І він зовсім не означає, що ми готуємося до розлучення. І не треба іншим людям додумувати за нас нашу біографію.

- Якщо, не дай Бог, у нас з чоловіком щось всерйоз розладнається, я не сумніваюся в тому, що всі проблеми, включаючи і житлову, ми вирішимо полюбовно.
- Після весілля я думала, що розійдемося дуже скоро, тому що наші перепалки були для мене дивними. Але поступово я виявила в цьому і та плюси.
Коли Влад покликав мене заміж, чесно попередила, що в своєму житті нічого міняти не буду