Єлизавета соломина інтерв`ю: тато вважав себе хуліганом

12 РОКІВ ТОМУ В ОСТАННІЙ РАЗ ВИЙШОВ НА СЦЕНУ ВІТАЛІЙ СОЛОМІН. ТОЙ ВИСТАВА - ВЕЛИКИЙ АРТИСТ ТАК І недоігранной ... ЖУРНАЛ У ФОРМАТІ ІНТЕРВ`Ю поговоримо про знаменитого батька З ЙОГО МЛАДШЕЙ ДОЧКОЮ - РЕЖИСЕРОМ Соломіна Єлизавета Віталіївна.

Відео: Suspense: Fear Paints a Picture / Reprieve / Two Birds with One Stone

ЄЛИЗАВЕТА Соломіна ІНТЕРВ`Ю: НА ШПАГАТ - У 60

Наша розмова починається на сумній ноті. Єлизавета Соломіна зітхає:
-Не треба було йому в той день виходити на сцену ... (24 квітня 2002 року під час першого акту «Весілля Кречинського» у Віталія Мефодійовича трапився інсульт) Те, що сталося з татом, нас призвело в шок. Ясна річ, що він абсолютно себе не беріг, не відпочивав толком, не ходив по лікарях, хоча жив з підвищеним тиском, працював на знос, розчиняючись в тому, що його захоплювало. Я ніколи не бачила його
байдикувати. Після вистави він міг максимум хвилин десять полежати на підлозі, щоб розслабити спину, послухати музику, а потім підскакував, щоб приділити час мені, мамі, онукам.
А татові останнім часом вже було важко грати. У 60 років два години танцювати, співати наживо і сідати на шпагат непросто. До того ж перед кожним спектаклем він ще пару годин обов`язково репетирував. Папа був відповідальною людиною і, навіть коли погано себе почував, виходив на сцену. Існує запис його останньої репетиції та останнього інтерв`ю. Він був страшно втомленим, ледве говорив, але не зміг скасувати спектакль.
Після удару він ще місяць жив - лежав в реанімації. Не міг розмовляти, тільки іноді писав нам якісь туманні записки, хвилювався, що у мами немає грошей. У нього повністю було паралізовано одна сторона, але перший час він боровся, намагався розробляти руку, а потім перестав ...

-Здався?
- Я не знаю, що він відчував. Але думаю, в якийсь момент зрозумів, що не зможе існувати в такому стані. Папа був гіперактивним людиною, і знерухомлених була для нього гірше смерті.
Коли я народилася, він був уже популярним актором. Він багато працював і вдома бував рідко, але все той час, який проводив з родиною, примудрявся заповнювати собою повністю. Мабуть, тому у нас з сестрою ніколи не було відчуття, що батька не вистачало.
Повернувшись з гастролей, він з порога придумував для всіх нас розваги -походи, поїздки, ігри. Приходили в гості друзі батьків - лікарі, художники, мистецтвознавці. Накривався довгий стіл, ми їли, танцювали, співали під гітару. У тата був хороший слух, і вони з Сашком Подболотова чудово співали романси. А ми виступали в капусниках, які готувала з нами мама.

Відео: Наодинці з усіма. Михайло Боярський (28.07.2014)

ІНТЕРВ`Ю з Лізою Віталіївна Соломін: ранковий КАЗКИ

-Ліза Віталіївна Соломіна, Ви з сестрою не змагатися один з одним за татове увагу?
-У нас з Настею пристойна різниця у віці - 11 років. Тому мис ній тільки в жарт могли затіяти метушню за увагу тата, і то лише при ньому. Він дуже любив нас обох. Знаю, що коли вони з мамою чекали другу дитину, батько мріяв про сина. А коли народилася я, сказав: «Що може бути краще дочок!».
Я обожнювала залишатися з татом удвох. Раділа, якщо наші з ним графіки збігалися і він вставав вранці разом зі мною. Зазвичай мене будила мама. При ній довго валятися в ліжку не виходило. Ось з татом - зовсім інша справа. Поки я тягнулася, він мене погладжував і тихим голосом розповідав якусь історію. Без поспіху ранок виходило приємним. Потім він садив мене в машину і віз до школи (а мама возила на тролейбусі). Замислившись, частенько проїжджав повз школу і їхав до театру, мабуть, вже прокручуючи в голові щось, пов`язане зі спектаклем. А я сиділа на задньому сидінні тихо, як миша: яке диво - поки ми катаємося, йде перший урок.
Наодинці ми вели з татом довгі розмови на різні теми на кшталт любові, почуттів, прихильностей або просто базікали про дурниці, які мене в той час турбували. Мені було років дванадцять, коли я запитала, чи вірить він у рай і пекло. Папа так відповів: «Я не знаю, що там після смерті, але мені здається, пекло настає на землі, коли від людини все відвертаються і він залишається один».
Папі це не загрожувало - люди його любили. І він сам любив людей, дуже шанобливо ставився практично до всіх. Із задоволенням спілкувався з нашим сусідом Колею, міцно випивають чоловіком, простим роботягою. Вони частенько вели на сходовій клітці задушевні бесіди. Але якщо хтось із оточення надходив непорядно, тато переставав вітатися, і не важливо, який соціальний статус був у цієї людини.

Відео: Сніданок із зіркою

інтерв`ю Лізи Соломіної (фото)

Відео: Point Sublime: Refused Blood Transfusion / Thief Has Change of Heart / New Year # 39; s Eve Show

ІНТЕРВ`Ю ЛІЗИ Соломін: РАПТОВА ВЕСІЛЛЯ

-Ліза Соломіна, Ви знаєте, як ваші батьки зустрілися?
- Свою першу роль у фільмі «Міський романс» мама отримала випадково. У той час вона вчилася в «Мусі» - Ленінградському вищому художественнопромишленном училище імені Віри Мухіної - і мріяла стати художником. На вулиці її помітила асистентка по акторах і призначила зустріч. На пробах мама з татом і познайомилися.
Батьки відразу один одному сподобалися. Мама розповідала, що він приїжджав до неї в Пітер, як тільки вдавалося зібрати грошей, влаштовував бенкет - ресторани, таксі ... А коли гроші закінчувалися, говорив: «У мене зйомки», - і їхав.
В черговий приїзд тато затягнув маму в загс, нібито щоб подати заяву. Але оскільки заздалегідь про все домовився, їх розписали в той же день. Днем молодята зібрали гостей, відсвяткували подію в квартирі маминих батьків, а ввечері тато поїхав. Дружину він перевіз до Москви, в свою кімнату в гуртожитку Малого театру, лише через кілька місяців після весілля.
Знаю, що тато до цього вже був одружений. І начебто більше не збирався одружуватися, але побачив у мами унікальну чистоту, наївність і закохався.
Взагалі він був людиною, швидко приймають рішення. Міг прокинутися вранці і вирішити, що нам потрібна машина або собака. У нього був принцип: серйозні речі слід робити жартома, а свята влаштовувати без приводу.
І тільки один привід для тата був обов`язковим - день їхнього весілля. Вранці свіжі квіти чекали маминого пробудження. Вона прокидалася, а букет уже лежав на ліжку ..
Скільки себе пам`ятаю, в їх відносинах завжди була романтика. Вони любили раптом зірватися і куди-небудь виїхати удвох. Я нерідко заставала їх будинку танцюючими під мелодії зі старих платівок.

Соломіна ЄЛИЗАВЕТА ВИТАЛЬЕВНА: БОКС І ПІАНІНО

-Соломіна Єлизавета Віталіївна, а про своє дитинство тато вам що-небудь розповідав?
-Батькове дитинство пройшло в Читі. Їх з Юрою (Юрій Соломін) батьки були музикантами. Бабуся - піаністкою, дідусь - диригентом і скрипалем. У молодості вони навіть по: ступили в Московську консерваторію.
Але бабуся злягла із запаленням легенів, отримала ускладнення на вуха і майже оглухла. Довелося обом повернутися назад в Читу. А яка в провінції кар`єра у музиканта ... Страждаючи від нереалізованості, дідусь став випивати.
Але взагалі, я знаю, вони з бабусею все життя прожили в любові. Заради неї дід навіть посварився з ріднею. Вони були з родини священнослужителів і категорично заперечували проти шлюбу з єврейкою. Бабусині батьки начебто теж були не в захваті, і в підсумку молоді, одружившись, зі своїми сім`ями не спілкувалися.
Дід з бабусею хотіли, щоб діти домоглися того, що їм самим виявилося не під силу. Помітивши у молодшого сина музичний слух, віддали вчитися. А тато зростав йоржистим хлопчиком, якщо щось не подобалося, ні за що не робитиме. Так, коли його намагалися змусити грати на піаніно, він просто ховався. І батьки махнули рукою. Куди з більшим ентузіазмом тато займався боксом. Чомусь він вважав себе дворової шпаною. Але одного разу, гортаючи сімейний альбом, зауважив: «Ліза, подивися на цього акуратненько, ідеально причесаного хлопчика. З чого я взяв, що був хуліганом? ».

За матеріалами teleru