Телеведуча катя осадча

Катя Осадча інтерв`ю: Водить друзів в замок ...

ТЕЛЕВЕДУЧА КАТЯ ОСАДЧА: КИЇВ МОГО ДИТИНСТВА

- Я - Катя Осадча народилася в цьому місті, по-цьому весь його центр для мене пов`язаний зі спогадами ніжного віку. Батьки водили мене в музеї, а з бабусею буквально кожні вихідні ми ходили в Оперний театр, де я знала всі дитячі і недитячі постановки. В основному, звичайно, балетні - опера тоді була для мене важкувато. Ще пам`ятаю Хрещатик з фонтанами - яким він був в пору мого дитинства. Можна, звичайно, сперечатися про те, наскільки красивий був фонтан на тодішній площі Жовтневої революци, і все ж люблю Хрещатик саме таким.

Відео: Катя Осадча-1

Але, мабуть, найбільш знакова для мене місце в Києві - Андріївський узвіз. Ми жили на Подолі і часто від центру до будинку спускалися Андріївським - тоді він ще був повністю пішохідним.

Кожна будівля там для мене особливо цінно. Музей Булгакова наприклад - я в досить юному віці прочитала «Майстра і Маргариту», і, звичайно, все, що пов`язано з Булгаковим, набуло для мене особливий сенс. Так що музей Михайла Опанасовича вивчила, напевно, не гірше екскурсоводів. Про фабрику «Юність» зараз говорять як про «новій споруді», але ж з нею виросло кілька поколінь - і я в тому числі.

А замок Річарда? У цієї будівлі своя дивовижна історія, яку мені в дитинстві повідала мама, а я зараз переказую своєму 9-річному синові Илюше. Це місце не позначено на туристичних картах, подібно Софії або Лаврі, хоча я, як справжня киянка, вважаю: кожен приїжджий обов`язково повинен його побачити! По-цьому всіх іногородніх друзів обов`язково воджу туди.

Поруч з Андріївським - залишки Десятинної церкви, там я провела багато часу, готуючись до вступу на істфак Київського університету. Вчитися адже легше, коли є наочні посібники.

В Андріївську церкву ми з татом в ті часи ходили, як в музей. А потім по дерев`яним ступенечкам піднімалися на оглядовий майданчик, звідки відкривався дуже гарний вид: пагорби, на яких виник Київ, Лиса гора - тато розповідав мені містичні історії про відьом, які на ній збираються.

А ще ми, школярі, знали на Андріївському всі таємні ходи: в яку підворіття потрібно зайти, щоб потрапити на ту чи іншу гору ...

Весь спуск був просякнутий атмосферою творчості! Для мене Андріївський - це художні галереї, наприклад Людмили Березницької, Євгена Карася. У кожному підвальчику перебувала чиясь майстерня. А я, проходячи повз, заглядала в незашторені, зазвичай, вікна і бачила, як працюють художники, гончарі ... На день Києва ми завжди йшли гуляти в центр і обов`язково заходили на Андріївський, де художники виставляли свої роботи - для них це теж був особливе свято.

Ось чому все те, що зараз відбувається з цим місцем, так і з містом в цілому, мене не може не хвилювати. Щиро переживаю, коли зносять будинок за будинком. Наприклад, був такий невеликий особняк під Володимирською гіркою. У дитинстві, проїжджаючи або проходячи повз, я все намагалася вгадати, хто ж там живе, а мама і бабуся придумували мені з цього приводу якісь байки. І ось в якийсь момент за цією адресою не стало - на його місці побудували офісний центр. Мій Іллюша дуже засмутився: я ж теж розповідала синові історії про це будову ...

Добре було б, якби у нас, як в тій же Празі, кожна будівля намагалися зберегти в первозданному вигляді - навіть після реконструкції.

ВЕДУЧА КАТЯ ОСАДЧА: КИЇВ прогулянковий

- На жаль, в Києві немає місця, яке могла б асоціювати з першим коханням. Я адже з 14 років стала виїжджати за кордон, з 16 до 18 жила в Парижі і Лондоні, тому всі мої любовні спогади пов`язані, скоріше, з цими містами.

Але в Києві одне з найромантичніших місць для мене - пішохідний міст, його зараз трохи привели в порядок. А ще - Маріїнський парк: там є чудова оглядовий майданчик з видом на Дніпро. По парку можна пройти пішки і через місток Закоханих потрапити до Музею води. Ми, до речі, часто буваємо там з Илюшка, в теплу пору року катаємося на роликах або велосипедах.

Хоча, взагалі-то, по Києву останнім часом гуляю дуже рідко. Ну, можемо з сином в Пасаж сходити або зоопарк. Але це-ще одна моя біль. Напевно, скоро, щоб показати дітям звіряток, доведеться їздити за кордон, як в Діснейленд. Та й тварин в нашому зоосаду зовсім мало залишилося ... Ми недавно були в Мюнхенському зоопарку, де звірі перебувають від вас буквально на відстані витягнутої руки. І не просто сидять у клітках - вони ще влаштовують шоу, прямо як в мультфільмі «Мадагаскар 3»! Наприклад, білий ведмідь там - просто зірка! Стрибає в своєму величезному вольєрі, пірнає. «А ось у нас зовсім не так», - з сумом зауважив син.

Відео: Катя Осадча подарувала сину торт за 4700 гривень. Новини шоу-бізнесу України.

ТЕЛЕВЕДУЧА К. ОСАДЧА: КИЇВ КУЛІНАРНИЙ

-У Києві, в принципі, вміють готувати все, головне - вибрати правильне місце. Сама я в закладах громадського харчування буваю не так уже й рідко - вдома стояти на кухні особливо ніколи. Страви волію легкі, зазвичай салати - їм-то, як правило, ввечері.

Відео: Катя Осадча -3

Але в будь-якій країні намагаюся спробувати ті продукти, якими вона славиться. У Франції ласую равликами або устрицями, в Америці - стейками або крильцями, смаженими на грилі, -отдаю данину місцевій культурі, хоча м`яса практично не їм.

Іноземним гостям порекомендую в першу чергу продегустувати легенди української кухні - борщ, добре приготовані вареники або салат олів`є. І - як це ні шкідливо і не жирно - сало. Обов`язково! Зловживати ним не варто, продукт важкий, але спробувати треба: де ще ви знайдете таку різноманітність сала, як в Україні?

ТЕЛЕВЕДУЧА ОСАДЧА: КИЇВ АВТОМОБІЛЬНИЙ

-Як Людина, яка водить машину, скажу, що з пробками в Києві, звичайно, трохи легше, ніж в Москві. Але тільки трохи. Москва просто дуже велика-більше простору для «стояння». Проблема ж київських доріг, як не дивно, -регуліровщікі. Це суцільна безглуздість. Як тільки на дорозі з`являється регулювальник, виникає пробка - хоча, по ідеї, все повинно бути навпаки.

Проїзд по Києву високопоставлених осіб взагалі здатний створити автомобільний колапс. Наприклад, в Америці за законом не можуть перекривати дорогу більш ніж на хвилину - і будь-який кортеж, навіть президентський, пролітає дуже швидко.

А на період «Євро 2012» ще й Хрещатик перекриють. Не розумію - це щоб вболівальники по ньому гуляли? Але вони ж можуть рухатися по тротуару. Навіщо «віджимати» одну з головних автомобільних артерій міста? Так само, як Велику Васильківську, та й взагалі всі вулиці навколо стадіонів. Не знаю, що це буде ... Так що моя порада киянам і гостям міста: ходіть пішки!

НЕ ТІЛЬКИ КИЇВ

Якщо говорити про інші міста, то дуже люблю Львів, його історичний центр. Подобається мені і в Тернополі - там зуміли відбудувати дуже красиву набережну, де пришвартовані великі вітрильні яхти, а з озера, яке нагадує Женевське, б`є фонтан ... В теплу пору року там дуже красиво. В Одесі виділяю Приморський бульвар, порт (тільки не в вихідний день - тоді там надто вже багато людей) і вулиці, що йдуть в сторону вокзалу, - Катерининську, наприклад. Люблю по ній прогулятися.

Впевнена, європейським уболівальникам повинно бути цікаво і в Києві, і в інших українських містах.