Інтерв`ю з романом карцевим: мені багато не треба

ЗНАМЕНИТОМУ гуморист ВЖЕ ЗА 70, АЛЕ ЙОГО ГОЛОС І РАНІШЕ гучний, А ШУТКИ острів. В ЦЬОМУ ЗМОГЛИ ПЕРЕКОНАТИСЯ ЖИТЕЛІ КИЄВА І ДНІПРОПЕТРОВСЬКА, КУДИ Роман Карцев заїхав З виступу. І ХОЧА АРТИСТ НЕЩОДАВНО ПЕРЕНІС ДВІ ОПЕРАЦІЇ НА СЕРЦІ, розлучатися зі сцени ВІН НЕ ПОСПІШАЄ.

Відео: Рома Штайн - Гаряче

50 РОКІВ - ЦЕ Ж СТРАШНО!

-Роман Андрійович Карцев, ви одесит, але давно живете в Росії. Українська мова не забули?
-Чи не забув! (Сміється.) Але я вже 30 років в Москві, і відсутність практики дає про себе знати. Коли заїжджаю в Україну, буває, прогулююся, і тут йдуть дівчата, базікають, регочуть, швидко так кажуть, а я вже насилу вловлюю, про що мова. Трохи прикро навіть - раніше я дуже добре говорив по-українськи.

-В цьому році виповнюється 50 років з початку вашої творчої діяльності. Як збираєтеся відзначати півстоліття на сцені?
-Відзначати? (Сміється.) Та я цю дату забути хочу скоріше. 50 років - це ж страшно! Декому в такому віці навіть стояти важко, не те що виступати. Але ось в Ленінграді (так Роман Карцев назвав Санкт-Петербург) відбувся дуже хороший великий концерт в залі «Жовтневий». Лариса Частки-набила, Нонна Гришаєва, МішаЖванецкій, Семен Альтов, Світлана Крючкова, Максим Галкін, Тамара Гвердцителі ... Все спеціально прилетіли, виступали безкоштовно, просто до сліз мене довели.
Нещодавно в Одесі з Мішею Жванецьким відпочивав, і він погодився зі мною виступити. Одеса - місто важкий, але, скажу вам, такого шквалу аплодисментів я давно не чув!
А взагалі я зараз не дуже широко виступаю. До Києва приїхав на день народження до друга, ну і виступити заодно.
До речі, вперше я побував в Києві в 1972 році. Потім приїжджав ще раз двадцять, а то й більше. І завжди з доганою: виступили в філармонії, і відразу прочуханка - за безідейність програми. Але київська публіка завжди була дуже гарною: бойова, чуйна. А ще я шанувальник вашого «95-го кварталу», навіть виступав з ними пару раз. Дуже гостро хлопці працюють, критикують політиків, мера міста. У Росії немає такого, Боже збав! Там зараз дика цензура, заборона на все.

Роман Карцев ІНТЕРВ`Ю: ДУМАТИ НЕ ТРЕБА, ТРЕБА іржати

Інтерв`ю з Романом Карцевим: мені багато не треба -А як вам взагалі рівень сучасних гумористів?
-Намагаюся про це не думати. У них все назовні - думати не треба, треба іржати.

-Зате вони добре заробляють.
-Та хіба справа в цьому? Хоча і в цьому теж ... Ми коли працювали у Рай кіна, отримували 88 рублів. 8 я платив за бездітність, 25 за кут віддавав, а на решту ми годували Жванецького. Але ж ми були артистами великого театру Райкіна - це такий колосальний досвід, що ні за які гроші не купиш.
А то, що зараз гумористи роблять ... Ну, час, значить, таке. Вони знайшли свою публіку. Знаєте, дай Бог! Я артистів не засуджую. Можу засуджувати телебачення, яке все це популяризує.

-Сьогодні вам вистачає концертів, гонорарів?
-Я живу скромно, мені багато не треба Мені не потрібна розкіш, вся ця пил в очі. У мене сім`я-це і є найголовніше. До того ж зараз я вже вільний вибирати куди їхати. В Україну з задоволенням в будь-яке місто приїду. А в Америку відмовляюся. Був там багато разів, але важко по вісім годин літати. Адже мені майже 75 років вже, що ви хочете? (Сміється.) Це я на вигляд такий, ніби ще й нічого, а недавно переніс дві операції ... Але не хочу про це говорити. Слава Богу, поки все нормально.

ЗВІЛЬНИВ Жванецький ВІД ОБОВ`ЯЗКІВ

-Добре, що в свої роки ви як і раніше затребувані. А як відпочиваєте?
- Живу за містом в Москві. Ми ссемьей побудували будинок, щоб бути разом в тиші і спокої. Ось став писати, вже видав дві книги. Одна називається «Малої, Сухий і Письменник: Записки старого шибеника» (так називали Романа Карцева, Віктора Ільченко і Михайла Жванецького в Одесі, де вони починали свій творчий шлях). Друга - «Народився я в Одесі»: розповіді, монологи, мініатюри. Іноді читаю зі сцени свої твори, публіка приймає добре. Так що я Жванецького кілька звільнив від обов`язків автора.
На дні народження, на Новий рік у нас зазвичай гості за столом. Раніше, бувало, компанією в 20-30 чоловік по два дня гули! А зараз збирається від сили 12-хто виїхав, а хто пішов назавжди ... Та й дружині вже складно годувати 30 осіб. Готує вона, до речі, фантастично. Щоб зробити фірмову фаршировану рибу, п`ять годинника коштує біля плити. Іноді все-таки робить цей подвиг - знає, що я люблю.

-Гумористи в житті часто бувають людьми серйозними. А що може розсмішити вас?
-Нічого. У Москві 30 гумористичних програм - всі ці «Розсміши гумориста», «Велика різниця» Хотів інше слово сказати (сміється). Я їх іноді дивлюся. Та щоб я хоч раз посміхнувся! .. Уже сам хочу, але нічого не виходить. Думаю, багато хто не сміються. Хохочеттолько підставна публіка, аплодисменти - в запису. А ти сидиш, дивишся на все це і думаєш: «Чи то це щось з телевізором, то зі мною».